кудли

КУ́ДЛИ, ів, мн., розм.

Скуйовджені пасма волосся або вовни.

От дурна псина .. Рве пазурями траву, відкидає від себе, і летять навздогін за нею збиті на задку кудли (М. Коцюбинський);

– Ти на чоботи не лягай, бо й так гаряче, – сказав Артем, висмикуючи носки чобіт з-під кудлів пса (В. Гжицький);

Безбородько не так прислухається до лісника, як до шарудіння у ванькирі, а роздягнувшись, мало не вліз у дзеркало, поправляючи свої кудли (М. Стельмах);

Вона [Лариса] .. навшпиньки пнулася, тягнучись усім тілом до амбразури, втопивши в ній своє худе, обвите кудлами лице (О. Гончар);

* Образно. Ніч сідає на рогах вулиць і тулить сірі кудли в цемент стін (Б.-І. Антонич);

// перен. Про щось заплутане.

Та будь воно прокляте, все ваше кодло, всі ваші кубла і всі ваші кудли! (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кудли — ку́дли множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
  2. кудли — Патли, патлі, кудлі. Словник синонімів Караванського
  3. кудли — див. волосся Словник синонімів Вусика
  4. кудли — -ів, мн., фам. Скуйовджені пасма волосся або вовни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кудли — ПА́ТЛИ розм. (довгі скуйовджені пасма волосся), КУ́ДЛИ розм., КО́СМИ розм., КОСМАКИ́ розм., ПЕ́ЛЕХИ розм., ПАЧО́СИ розм., КУ́СТРИ (КУ́СТРІ) діал.; КУ́ШТРА (КУ́ШТРЯ) діал., КУДЕ́ЛЯ розм. (скуйовджене волосся). — Дай сюди оті патли!... Словник синонімів української мови
  6. кудли — КУ́ДЛИ, ів, мн., фам. Скуйовджені пасма волосся або вовни. От дурна псина.. Рве пазурями траву, відкидає від себе, і летять навздогін за нею збиті на задку кудли (Коцюб. Словник української мови в 11 томах