кудо

КУДО́, невідм., с.

Вид східного бойового мистецтва.

Засновником кудо, японського виду єдиноборств, є знаменитий японський майстер бойових мистецтв Адзума Такаші (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кудо — Літня кухня марійців у вигляді зрубу без вікон з двосхилим дахом, який нависав над торцем. Архітектура і монументальне мистецтво