кузьмірки
КУ́ЗЬМІРКИ, рок і рків, мн., розм., рідко.
Те саме, що жму́рки¹.
– Дядьку! ну зав'яжемо очі та в кузьмірки будемо гратись (Панас Мирний);
* Образно. А вона [дорога] крутонула праворуч, пробігла десять сажень і знов за скелею, і знов за кам'яним муром... Ховається, дратує, у кузьмірки грається (Остап Вишня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кузьмірки — ку́зьмірки множинний іменник жмурки рідко Орфографічний словник української мови
- кузьмірки — ПІ́ЖМУРКИ (дитяча гра), ЖМУ́РКИ, ПАНА́С діал., КИ́ЦІ-БА́БА діал., КУ́ЗЬМІРКИ діал. У вишняку бігала дітвора, граючись у піжмурки та в квача (П. Кочура); — Добрий вечір, хлоп'ята! Не вмієте в жмурки, Тож виходьте, У сніжки Пограємось ми (М. Словник синонімів української мови
- кузьмірки — КУ́ЗЬМІРКИ, рок і рків, мн., розм., рідко. Те саме, що жму́рки¹. — Дядьку! ну зав’яжемо очі та в кузьмірки будемо гратись (Мирний, І, 1954, 273); — Та думаю, тату, що не в кузьмірки граються [колгоспники] (Донч., VI, 1957, 230). Словник української мови в 11 томах
- кузьмірки — Кузьмірки, -рок и рків мн. Жмурки (игра). Ив. 49. Мил. 54. Словник української мови Грінченка