кукуріку
КУКУРІ́КУ́, виг.
Звуконаслідування, що означає крик півня.
– Кукуріку! – заспівав півень, злітаючи на паркан (О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена);
// у знач. пред.
Довго, довго дивувались [русалки] На її уроду... Треті півні: кукуріку! – Шелеснули в воду (Т. Шевченко);
Злітає з сідала котра [курка], або оце доріжкою йде, зупиниться, витягне шию і, неначе півник який молоденький: кукуріку! (А. Тесленко);
// у знач. ім.
Протягли своє “ку-ку-рі-ку!” горлаті півні... (Панас Мирний);
Не тільки на приходстві, але й у селі майже не чути було ніякого ґеґу, кваку, ні кукуріку (Б. Лепкий);
Найдовше він імітував півня, і його “кукуріку” переможно лунало з карети (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кукуріку — кукурі́ку́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- кукуріку — виг. Звуконаслідування, що означає крик півня. || у знач. присудка. || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кукуріку — Кукурі́ку! вигук Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кукуріку — КУКУРІ́КУ́, виг. Звуконаслідування, що означає крик півня; // у знач. присудка. Довго, довго дивувались [русалки ] На її уроду... Треті півні: кукуріку! — Шелеснули в воду (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- кукуріку — Кукуріку! меж. = какаріку. Кукуріку на свою голову. Ном. № 321. А тим часом з-за байраку півень «кукуріку!» Шевч. Словник української мови Грінченка