кулеметниця
КУЛЕМЕ́ТНИЦЯ, і, ж.
Жін. до кулеме́тник.
Так і звали в полку всі: Докія, Докієчка. Кулеметниця наша врятує від скрухи! (А. Малишко);
Сотні мужніх захисників Одеси, і серед них кулеметниця Ніна Онілова, .. – навіки прославили свої імена (І. Цюпа);
Кулеметниця трохи ніяково стенає щупленькими, які, либонь, просять захисту, плечима (Є. Доломан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кулеметниця — кулеме́тниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кулеметниця — -і. Жін. до кулеметник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кулеметниця — КУЛЕМЕ́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до кулеме́тник. Сотні мужніх захисників Одеси, і серед них кулеметниця Ніна Онілова..— навіки прославили свої імена (Цюпа, Україна.., 1960, 234). Словник української мови в 11 томах