культуроспецифічний

КУЛЬТУРОСПЕЦИФІ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до специфічних рис, ознак, понять чи одиниць культури.

Культуроспецифічні одиниці конотативного рівня часто означають загальні для різних культур предмети і поняття (з наук. літ.);

Чимало людей стикається із проблемами міжкультурного нерозуміння, зумовленого розбіжностями в культуроспецифічних нормах комунікації (з наук.-попул. літ.);

Юридичний переклад – мовно-юридична процедура відтворення правового змісту юридичного тексту вихідної культуроспецифічної правової системи засобами фахової мови правової системи-реципієнта задля збереження відповідних юридичних функцій (з наук.-попул. літ.).