1. Словник української мови у 20 томах

кумулятивний

КУМУЛЯТИ́ВНИЙ, а, е, спец.

Стос. до кумуляції.

Та ось уже забряжчали гусениці, сивину похмурого ранку прошили вогняні хвости кумулятивних снарядів (В. Шкляр);

Деякі отрутохімікати .. дуже стійкі у зовнішньому середовищі, мають великі кумулятивні властивості – у ґрунті зберігаються роками, нагромаджуються в рослинах (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кумулятивний — кумуляти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кумулятивний — -а, -е. Прикм. до кумуляція. || Накопичений, сукупний. Кумулятивна акція — акція, по якій здійснюється накопичення неотриманих дивідендів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кумулятивний — КУМУЛЯТИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до кумуля́ція. Деякі отрутохімікати.. дуже стійкі у зовнішньому середовищі, мають великі кумулятивні властивості — у грунті зберігаються роками, нагромаджуються в рослинах (Веч. Київ, 24.V 1971, 4). Словник української мови в 11 томах