купелювання

КУПЕЛЮВА́ННЯ, я, с., спец.

Дія за знач. купелюва́ти.

Процес купелювання передбачає окиснювальне плавлення сплаву свинцю з дорогоцінними металами (з наук. літ.);

Сьогодні немає більш точного методу визначення вмісту золота, ніж купелювання (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купелювання — купелюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. купелювання — -я, с. і купеляція, -ї, ж. Очищення благородних металів від свинцю та інших домішок окиснювальним плавленням у капелях (чашечках з вогнестійких матеріалів) або полуменевих печах. Великий тлумачний словник сучасної мови