купідон

КУПІДО́Н, а, ч.

1. (з великої літери) У римській міфології – бог кохання в образі крилатого хлопчика з луком і стрілами; амур.

В жалю, в сльозах і в гіркім смутку Богиня сіла в просту будку, На передку сів Купідон (І. Котляревський);

Цвіту ніжного троянди не сплітав їм у гірлянди Купідон-пустун (М. Лукаш, пер. з тв. Ф. Шиллера);

Якщо мені В розвазі легкокрилий Купідон Заплющить очі і затьмарить розум.., – Тоді нехай баби з мого шолома Собі для кухні горщик зроблять (І. Стешенко, пер. з тв. В. Шекспіра).

2. Статуя або зображення цього бога.

Коло порога висів якийсь крилатий купідон, прив'язаний червоними стрічками до дерева, а коло груби, на гравюрі невеликої вартості Геркулес .. замірявся на страшного лева (І. Нечуй-Левицький);

У тебе неодмінно має бути альбом – із незабудками, із сердечками, з крилатими купідонами (Н. Околітенко);

Пам'ятаю, як ми зайшли до помешкання його батьків у старому будинку з усякими купідонами на Франка (Ю. Андрухович);

Надзвичайно розкішна ложа .. прибрана знаменами, на яких замість традиційних геральдичних символів були зображені купідони, пронизані золотими стрілами серця та інші емблеми (О. Авраменко, В. Авраменко).

3. перен., ірон. Дуже гарний, красивий, самозакоханий юнак.

Приходять брати-лісоруби. .. Розмахують сокирами. Один – шизофренік, один – купідон, а третій – наймолодший (Ю. Іздрик);

Фуркне з купідонів потеруха, коли свисне куля біля вуха (Л. Костенко);

// Про закоханого юнака, підлітка.

– Ах ти ж шмаровоз, шмаровоз! шмаркатий купідон, амур ти сопливий!.. Бач, що йому в голові! – Потім .. різко кинув: – До вечора в курник!.. Там скоро прохолонеш од любощів (С. Васильченко).