1. Словник української мови у 20 томах

курильний

КУРИ́ЛЬНИЙ, а, е.

Признач. для куріння (у 1 знач.).

В театрах, у курильній залі міг уже вільно пристати до гурту, де обговорено виставу, виконавців та враження (В. Підмогильний);

Вагилевич сидів у курильній кімнаті тестя до пізньої ночі (Р. Іваничук);

На грипсах з курильного папірця переказали з окружкому: той, хто втече, поїде воювати до Іспанії (М. Малиновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курильний — кури́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. курильний — -а, -е. Признач. для куріння (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курильний — КУРИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для куріння (у 1 знач.). Махорка — цінна технічна культура. З неї виготовляють курильні вироби (Колг. енц., II, 1956, 1-2). Словник української мови в 11 томах