1. Словник української мови у 20 томах

курлюкати

КУРЛЮ́КАТИ, ає, недок.

Те саме, що курли́кати.

Оце набере [Катря] в пазуху невеличких індичат та й майне з ними по степу. Старі індики курлюкають, женуться за нею (Панас Мирний);

Кури кудкудакали, гуси ґеґали, качки квакали, журавлі курлюкали, бузьки клекотіли, дрібне птаство пищало (І. Франко);

Довгими ключами пливуть журавлі .. Ніжно курлюкають: стомились за зиму (М. Івченко);

Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курлюкали журавлі (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курлюкати — курлю́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. курлюкати — -аю, -аєш, недок. Те саме, що курликати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курлюкати — КУРЛИ́КАТИ (про журавлів — кричати), КУРЛЮ́КАТИ, КРЮ́КАТИ (КРУ́КАТИ рідше). — Док.: курли́кнути, курлю́кнути, крю́кнути (кру́кнути). Десь угорі курликали журавлі (А. Головко); Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курлюкали журавлі (О. Словник синонімів української мови
  4. курлюкати — КУРЛЮ́КАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що курли́кати. Кури кудкудакали. Гуси гегали. Качки квакали, Журавлі курлюкали. Бузьки клекотіли, дрібне птаство пищало (Фр., IV, 1950, 98); Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курлюкали журавлі (Донч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. курлюкати — Курлюкати, -каю, -єш гл. Кричать (о журавляхъ). Журавлі десь курлюкають на тирлах. Сим. 204. Словник української мови Грінченка