курос
КУ́РОС, а, ч., мист.
Статуя юнака-атлета у мистецтві давньогрецької архаїки; чоловічий аналог ко́ри.
Найбільш ранні куроси виготовлялися з деревини і тому не збереглися (з наук. літ.);
Куроси ставилися в святилищах і на гробницях; вони мали переважно меморіальне значення, але могли бути і культовими образами (з наук.-попул. літ.);
Куроси демонструють практично ідеальну симетрію у всіх анатомічних частинах тіла, зведених до простих геометричних форм (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- курос — -а, ч. У мистецтві древньогрецької архаїки – статуя юнака-атлета. Великий тлумачний словник сучасної мови
- курос — Архаїчний тип грец. чоловічої статуї, що зображає стоячого оголеного юнака з опущеними вздовж тіла руками та відставленою лівою ногою. Універсальний словник-енциклопедія
- курос — (грец. — юнак) Статуя оголеного юнака із суворо фронтальною композицією, яка мала меморіальне значення і ставилась в громадських спорудах архаїчної Греції, а також на надгробках. Оскільки раніше вважали, що вони зображають бога Аполлона, то за ними закріпилась відповідна назва "аполлон". Архітектура і монументальне мистецтво