куртуазність

КУРТУА́ЗНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. куртуазний.

Ритуальність нового взірця передбачає більшу куртуазність поведінки і підведення під звичаєві стереотипи та реґулярну обрядовість певних ідеологічних передумов (з наук.-попул. літ.);

У розмовах із письменниками на польському телебаченні домінує куртуазність, культ загальників, поетика почуттєвої та автобіографічної соромливості (із журн.);

Допущені до гетьманського двору старшини являлися віддавати вітання й поклони – дарунки, як того вимагала тогочасна куртуазність (із журн.).