кутання
КУ́ТАННЯ, я, с.
Дія за знач. ку́тати.
Важливо не допускати надмірного кутання дітей, особливо перших три роки життя, оскільки спітніння сприяє розмноженню мікрогрибків на шкірі (з наук.-попул. літ.);
Достатня кількість гарячих напоїв, краще трав'яних чаїв, допоможе уникнути обморожування не гірше, ніж кутання у теплі вовняні речі (із журн.);
Зробився день, чоловік устав, пішов до кутання. Обкутав худобу, обкутав свині, зварив сніданок (з казки);
Правда, що у нас у горах навесні нема вже тілько кутання, як у поляниць чи, як то в нас кажуть, гречкосіїв, але робота все-таки є (Ю. Федькович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me