кутригури
КУТРИГУ́РИ, ів, мн. (одн. кутригу́р, а, ч.; кутригу́рка, и, ж.).
Племінна група болгар, що мешкала в V–VI століттях у степах між Доном і пониззям Дунаю.
То хтось там – ромеї, анти можуть стинатися і так, і сяк, кутригури – вої комонні і тільки комонні (Д. Міщенко);
Перейшли Ітиль-річку унугундури, котраги, кутригури та інші булгарські язики (І. Білик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me