куття

КУТТЯ́, я, с.

Те саме, що кува́ння¹.

А оце робота свічника: він куття золоте аж до підстави його, аж до квіток його куття він (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me