кухмістер

КУХМІ́СТЕР, а, ч., заст.

1. Власник невеликого ресторану, кухмістерської.

Ставши власністю литовського кухмістера П. Олехновича, селище дістало назву Кухмістерівщина (з наук. літ.).

2. Те саме, що ку́хар.

Відповідь на це питання в ту мить знали лишень три персони: найясніший Цісар, пані Шепарович та граф Кінський, особистий кухмістер Франца Йосифа (з легенди);

Куховарка Палажка, що її осавул під настрій любив величати: Мій кухмістер у спідниці!, подала – аж крекчучи! – чавунище золотистого борщу з перепілками (В. Чемерис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кухмістер — кухмі́стер іменник чоловічого роду, істота арх. Орфографічний словник української мови
  2. кухмістер — -а, ч., заст. 1》 Власник невеликого ресторану, кухмістерської. 2》 Кухар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кухмістер — див. кулінар Словник чужослів Павло Штепа
  4. кухмістер — КУ́ХАР (робітник, який готує їжу), КУХОВА́Р, ПО́ВАР розм., КУХМІ́СТЕР заст.; КАШОВА́Р (у військовій частині або робочій артілі); КОК (на кораблі); КУЛІНА́Р (фахівець з кулінарії). Кухар укинув в окріп рибу і підкинув в огонь очерету (І. Словник синонімів української мови
  5. кухмістер — Кухмі́стер, -тра; -мі́стри, -трів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кухмістер — КУХМІ́СТЕР, а, ч., заст. 1. Власник невеликого ресторану, кухмістерської. 2. Кухар. Словник української мови в 11 томах