1. Словник української мови у 20 томах

кучматий

КУЧМА́ТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що кошла́тий.

Денис, повернувши кучмату голову до тепла, спить на кожусі (Григорій Тютюнник);

Вмить кучматі русяві пасма розпались, і з їхніх свавільних хвиль постало миловидне й блискуче, наче обкатана морська галька, обличчя дівчинки (Є. Гуцало);

Макова хмара ластівок всмоктується кучматим верховіттям ясена (Є. Пашковський);

З-за рогу, заступаючи кучматою шапкою сріблясту підківку місяця, показується чоловіча постать у кожусі (В. Бабляк);

Густий, кучматий туман перекочується понад селом білими і м'якими, як вистигла кульбаба, хвилями (Є. Доломан);

Лице його здалось Тарасові багровим круглим місяцем, на якому вмостилася кучмата хмара волосся (Василь Шевчук);

Ми впливли в білі кучматі хмари, і кожна хмара була наче яблуня в цвіту (В. Дрозд);

* Образно. Їх [верби] восени пообрубували, і тепер із їх кучматих голів виростали нові тонкі паростки (В. Гжицький);

// З кошлатим волоссям на голові.

Щербина, бувало, обдурював .. і кучматих румунських циган-переводчиків, які нерідко з краденими кіньми перебиралися з королівства на Поділля (М. Стельмах);

Гість на всього міха розтягнув гармонію і махнув чорною кучматою головою (А. Михайленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кучматий — кучма́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. кучматий — див. кошлатий Словник синонімів Вусика
  3. кучматий — -а, -е, розм. Те саме, що кошлатий. || З кошлатим волоссям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кучматий — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. кучматий — КУЧМА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що кошла́тий. Денис, повернувши кучмату голову до тепла, спить на кожусі (Тют., Вир, 1964, 15); З-за рогу, заступаючи кучматою шапкою сріблясту підківку місяця, показується чоловіча постать у кожусі (Бабляк, Вишн. Словник української мови в 11 томах
  6. кучматий — Кучма́тий, -а, -е Густой и всклокоченный (о мѣхѣ). Желех. Словник української мови Грінченка