1. Словник української мови у 20 томах

кушнірство

КУШНІ́РСТВО, а, с.

Ремесло кушніра.

Коли дійшли до 11 літ, батьки хотіли їх дати до ремесла – одного до кушнірства, другого – до столярства (І. Франко);

– Не кушнірство винне, що Франц розпився.., – обізвався нараз знов Павло (О. Кобилянська);

// Галузь виробництва.

Кушнірство в середні віки перетворилося на одне з найпоширеніших ремесел (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кушнірство — кушні́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кушнірство — -а, с. Ремесло кушніра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кушнірство — Кушні́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кушнірство — КУШНІ́РСТВО, а, сер. Ремесло кушніра. — Не кушнірство винне, що Франц розпився... — обізвався нараз знов Павло (Ольга Кобилянська, III, 1956, 491). Словник української мови в 11 томах