кібуцний

КІБУ́ЦНИЙ, а, е.

Стос. до кібуцу, пов'язаний з ним.

Члени кібуцу займаються різноманітними роботами в кібуцному господарстві (з наук.-попул. літ.);

1909 року євреї зі Східної Європи заснували в Ізраїлі перший кібуц, що поклало початок кібуцному рухові (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me