кібуцний
КІБУ́ЦНИЙ, а, е.
Стос. до кібуцу, пов'язаний з ним.
Члени кібуцу займаються різноманітними роботами в кібуцному господарстві (з наук.-попул. літ.);
1909 року євреї зі Східної Європи заснували в Ізраїлі перший кібуц, що поклало початок кібуцному рухові (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me