кіднепінг
КІДНЕ́ПІНГ, у, ч.
Викрадення людей, перев. дітей, для одержання грошей, насильницького виконання якихось вимог; кіднап.
– Щоб тобі свободи не бачити!.. Там уже, мабуть, всю міліцію на ноги підняли. Кіднепінг! Викрадення дитини! (В. Нестайко);
Уперше термін “кіднепінг” було використано 1673 року для опису викрадання дітей у рабство в американських колоніях (з наук.-попул. літ.);
З-поміж викрадених – двоє ліванців, один грек та один італієць, даних про громадянство інших трьох жертв кіднепінгу влада Нігерії не наводить (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кіднепінг — кідне́пінг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кіднепінг — -у, ч. Викрадення людей (частіше дітей) з метою шантажу, отримання викупу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кіднепінг — кідне́пінг (англ. kidnapping, від kidnap – красти, вивозити силоміць) у капіталістичних країнах – викрадення людини (найчастіше – дитини), шоб одержати викуп. Словник іншомовних слів Мельничука