кілер
КІ́ЛЕР, а, ч.
Злочинець, який здійснює замовні вбивства; вбивця.
Кілери, вони різні бувають – є, що за гроші по замовленню відправляють до праотців нічого особисто їм не винних людей, є – що за ідею, а є, що убивають людей за службовими обов'язками (В. Кожелянко);
Барабаш стріляв і стріляв, не даючи кілерам і голову виткнути з кущів (Л. Кононович);
Це була банда кілерів, яких найняла його колишня дружина (Г. Тарасюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me