кілер

КІ́ЛЕР, а, ч.

Злочинець, який здійснює замовні вбивства; вбивця.

Кілери, вони різні бувають – є, що за гроші по замовленню відправляють до праотців нічого особисто їм не винних людей, є – що за ідею, а є, що убивають людей за службовими обов'язками (В. Кожелянко);

Барабаш стріляв і стріляв, не даючи кілерам і голову виткнути з кущів (Л. Кононович);

Це була банда кілерів, яких найняла його колишня дружина (Г. Тарасюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кілер — кі́лер іменник чоловічого роду, істота найманий вбивця Орфографічний словник української мови
  2. кілер — А. Професійний убивця, який здійснює вбивство на замовлення. Літературне слововживання
  3. кілер — -а, ч. Найманий вбивця. Великий тлумачний словник сучасної мови