кількавіковий

КІЛЬКАВІКОВИ́Й, а́, е́.

Який триває кілька віків або розрахований на такий термін.

Старе місто з його кількавіковим українським минулим лишилося поза їх сприйняттям (М. Зеров);

Передання половини України Польщі, у боротьбі проти панування якої у кількавіковій боротьбі український народ пролив багато крові, було справжнім злочином, підступною, чорною зрадою Москви (О. Апанович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me