кількавіковий
КІЛЬКАВІКОВИ́Й, а́, е́.
Який триває кілька віків або розрахований на такий термін.
Старе місто з його кількавіковим українським минулим лишилося поза їх сприйняттям (М. Зеров);
Передання половини України Польщі, у боротьбі проти панування якої у кількавіковій боротьбі український народ пролив багато крові, було справжнім злочином, підступною, чорною зрадою Москви (О. Апанович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me