1. Словник української мови у 20 томах

кількалітній

КІЛЬКАЛІ́ТНІЙ, я, є.

Те саме, що кількарі́чний.

Панство Обринські були за життя батька мого нашими кількалітніми мешканцями оцеї от самої “вілли” (О. Кобилянська);

Лікарі кажуть, що це звичайна недуга нервів від надмірної кількалітньої праці (Мирослав Ірчан);

За кількалітнє перебування в редакції я ні разу не бачив найменшого зазнайства нашого відповідального редактора (О. Шугай).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кількалітній — кількалі́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кількалітній — -я, -є. Те саме, що кількарічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кількалітній — КІЛЬКАЛІ́ТНІЙ, я, є. Те саме, що кількарі́чний. Лікарі кажуть, що це звичайна недуга нервів від надмірної кількалітньої праці (Ірчан, II, 1958, 39). Словник української мови в 11 томах
  4. кількалітній — Кількалітній, -я, -є Существующій нѣсколько лѣтъ. Желех. Словник української мови Грінченка