кільцювання

КІЛЬЦЮВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. кільцюва́ти.

Завдяки кільцюванню птахів було підтверджено, що ластівки, які проводять літо в Центральній Європі, відлітають на зимування до Південної Африки (з наук.-попул. літ.);

Центр кільцювання птахів знаходиться в Києві, в приміщенні Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України (із журн.);

Пагони коротші 25 см не використовують для кільцювання, оскільки вони погано утворюють адвентивні корені (з навч. літ.);

Кільцювання дерев мазутом або спеціальним розчином рекомендують проводити рано навесні (з газ.);

// лінгв. Спосіб побудови тексту, за якого та сама теза чи образ використовуються на початку й наприкінці твору.

Логічна послідовність викладу досягається кільцюванням (з наук. літ.).

2. спец. Об'єднання електростанцій в єдину енергосистему.

На початку 1950-х років у Вінниці було споруджено гідроелектростанцію, згодом здійснили кільцювання міських електростанцій (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кільцювання — кільцюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кільцювання — -я, с. 1》 Дія за знач. кільцювати. 2》 спец. Об'єднання електростанцій у єдину енергосистему. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кільцювання — КІЛЬЦЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. кільцюва́ти. За допомогою кільцювання виявлено факти повернення багатьох видів птахів до своїх старих гнізд (Наука.., 3, 1960, 37); Рано навесні провадять кільцювання стовбурів гусеничним клеєм або мазутом (Шкідн. Словник української мови в 11 томах