кінва

КІНВА́, и́, ж., розм.

Збірн. до кінь 1.

Бач, скілько кінви пасеться (Сл. Б. Грінченка);

Мимо проїжджають, сунуть кінвою війська (О. Гончар).

КІ́НВА, и, ж.

1. Великий дерев'яний кухоль.

А трохи згодом Раби вечерю принесли І кінву доброго сикеру (Т. Шевченко);

Кухарі .. ставлять .. по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах .. горілку, мед, пиво (О. Стороженко);

І та кінва мусить бути Так велика і важка, – Як широка наша слава І як доленька тяжка (Л. Старицька-Черняхівська);

– Скажи, Оникію, як ти зміг привернути до себе таку князівну чи королівну? – Не князівну і не королівну, а вдовину дочку, – затарабанив пальцями по столу і потягнувся до кінви (М. Стельмах).

2. діал. Відро.

Молодичка кароока .. бігла з кінвами по воду (Ю. Федькович);

Все те [напої] подавали до столу в кінвах (невеликі відра) з причепленими на них коряками (А. Кащенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінва — кі́нва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кінва — Кухоль, конівка, коновка; Д. відро, дзбан. Словник синонімів Караванського
  3. кінва — див. відро Словник синонімів Вусика
  4. кінва — I к`інва-и, ж. 1》 Великий дерев'яний кухоль. 2》 діал. Відро. II кінв`а-и, ж., розм. Збірн. до кінь 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кінва — ВІДРО́ (металева або дерев'яна посудина конічної чи циліндричної форми, з дужкою для носіння й зберігання води та іншої рідини), КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА рідше), ШАПЛИ́К, ЦЕБЕ́РКА, ЦЕБЕ́РКО, ЦЕБРИ́ЦЯ фольк., КО́НВА (КІ́НВА) діал., КИ́БЕЛЬ діал., ПУ́ТНЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. кінва — Кі́нва, -ви, -ві; кі́нви, кі́нов кінва́, -ви́, -ві́ (зб. коні) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кінва — КІ́НВА, и, ж. 1. Великий дерев’яний кухоль. А трохи згодом Раби вечерю принесли І кінву доброго сикеру (Шевч., II, 1953, 71); Кухарі.. ставлять.. по всіх столах дерев’яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах.. горілку, мед, пиво (Стор. Словник української мови в 11 томах
  8. кінва — I. Кінва, -ви ж. 1) Деревянная кружка. Кухарі ставлять по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою, а між ними у великих кінвах, теж дерев'яних, горілку, мед, пиво... Стор. II. 150. Словник української мови Грінченка