1. Словник української мови у 20 томах

кіноапаратура

КІНОАПАРАТУ́РА, и, ж., збірн.

Сукупність різних апаратів (знімальних, проекційних, звукозаписних), машин та устаткування, що застосовують у кінематографії.

Інститут має дорогу звуко- і кіноапаратуру, виряджає експедиції, провадить сесії, конференції (Остап Вишня);

За день дружної роботи цегляна будка для кіноапаратури була готова (А. Шиян);

Батько його, інженер, придбав Олегові портативну кіноапаратуру (В. Петльований).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіноапаратура — кіноапарату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кіноапаратура — -и, ж., збірн. Сукупність різних апаратів (знімальних, проекційних, звукозаписних), машин та устаткування, які застосовуються в кінематографії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кіноапаратура — КІНОАПАРАТУ́РА, и, ж., збірн. Сукупність різних апаратів (знімальних, проекційних, звукозаписних), машин та устаткування, які застосовуються в кінематографії. За день дружної роботи цегляна будка для кіноапаратури була готова (Шиян, Баланда, 1957, 218). Словник української мови в 11 томах