кінобойовик
КІНОБОЙОВИ́К, а́, ч.
Кінофільм із динамічним, захопливим сюжетом, заснованим на конфлікті, який розв'язується за допомогою фізичної чи військової сили; бойовик (у 2 знач.).
Жанр кінобойовика показує самостійні намагання героя відновити справедливість, що нерідко переростає в маленьку війну (з наук.-попул. літ.);
На афішних тумбах біліють оголошення, які запрошують у відеосалони на перегляд кінобойовиків американських та західноєвропейських студій (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кінобойовик — -а, ч. Пригодницький фільм, що користується особливо великим успіхом або розрахований на такий успіх. Великий тлумачний словник сучасної мови