кінозбірник
КІНОЗБІ́РНИК, а, ч.
Декілька тематично об'єднаних коротких кінофільмів, що демонструються без перерви.
Бойові кінозбірники допомагали мобілізації сил народу, виховували ненависть до ворога, славили героїзм солдат (з наук.-попул. літ.);
У вересні 1941 року Українська студія хронікального фільму випустила перший кінорепортаж “З фронтів Вітчизняної війни”: тоді спеціальні групи кінооператорів готували кінозбірники про бойові події (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кінозбірник — -а, ч. Декілька тематично об'єднаних коротких кінофільмів, які демонструються без перерви. Великий тлумачний словник сучасної мови