кінозбірник

КІНОЗБІ́РНИК, а, ч.

Декілька тематично об'єднаних коротких кінофільмів, що демонструються без перерви.

Бойові кінозбірники допомагали мобілізації сил народу, виховували ненависть до ворога, славили героїзм солдат (з наук.-попул. літ.);

У вересні 1941 року Українська студія хронікального фільму випустила перший кінорепортаж “З фронтів Вітчизняної війни”: тоді спеціальні групи кінооператорів готували кінозбірники про бойові події (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінозбірник — -а, ч. Декілька тематично об'єднаних коротких кінофільмів, які демонструються без перерви. Великий тлумачний словник сучасної мови