кінокамера
КІНОКА́МЕРА, и, ж.
Апарат, признач. для знімання кінофільмів.
Клацали націлені на нього затвори фотоапаратів і кінокамер (Н. Рибак);
Шкільний фотограф Федя в тюбетейці та довготелесий Берестецький з портативною кінокамерою, перебігаючи, як фотокори на параді, вибирають позицію найзручнішу (О. Гончар);
Пан Юрцьо був великим любителем фільмувати геть усе, що потрапляло в об'єктив його аматорської кінокамери (Любко Дереш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кінокамера — кінока́мера іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кінокамера — -и, ж. Апарат, признач. для знімання кінофільмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кінокамера — кінока́мера (від кіно... і камера) поширена назва кінознімального апарата. Словник іншомовних слів Мельничука
- кінокамера — Пристрій для реєстрації рухомого зображення на кіноплівці, яка пересувається стрибками, зазвичай за допомогою грейферного механізму, із швидкістю (найчастіше) 24 кадри за секунду. Універсальний словник-енциклопедія
- кінокамера — КІНОКА́МЕРА, и, ж. Апарат, признач. для знімання кінофільмів. Клацали націлені на нього затвори фотоапаратів і кінокамер (Рибак, Час.., 1960, 9); Існують кінокамери спеціального призначення, якими можна знімати десятки і сотні кадрів на секунду (Наука.., 12, 1965, 56). Словник української мови в 11 томах