кінокласика

КІНОКЛА́СИКА, и, ж., збірн.

Видатні за достоїнствами кінофільми, що впливають на розвиток кіномистецтва й зберігають своє художнє значення протягом тривалого часу.

1987 року Вім Вендерс поставив найвідоміший свій фільм – “Небо над Берліном”, що став кінокласикою (з наук.-попул. літ.);

Під час створення серіалу “Тарас Шевченко. Заповіт” було використано документальні матеріали, кадри кінокласики та ігрові епізоди (із журн.).