кіноманка

КІНОМА́НКА, и, ж.

Жін. до кінома́н.

Тоді Рина натхненно, з викликом: – Не віриш? А хочеш, Улько, і він тебе поведе сьогодні в кіно? Як усяка Уля, Уля – кіноманка: – Ти серйозно? (М. Куліш);

“Ні-ні, – кричала бабуся-кіноманка біля входу до кінотеатру в трубку, – я тобі за кілька днів зателефоную, у мене поки що “Молодість” (фестиваль) триває!” А звучить як, еге ж? (із журн.).