1. Словник української мови у 20 томах

кіномистецтво

КІНОМИСТЕ́ЦТВО, а, с.

Вид мистецтва, продукти якого створюються за допомогою кінознімання реальних, спеціально інсценованих або відтворених засобами анімації подій.

Тепер я знову мав щастя побачити на екрані новий крок наперед. Кіномистецтво дійшло апогею (Ю. Яновський);

Керівництво Спілки крутило грошву для власних проектів задля відродження українського кіномистецтва (Г. Тарасюк);

У кіномистецтві поєднуються естетичні властивості театру, літератури, образотворчого мистецтва та музики (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіномистецтво — кіномисте́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кіномистецтво — -а, с. Мистецтво відтворення на екрані за допомогою кінематографа зображень, які викликають враження живої дійсності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кіномистецтво — КІНОМИСТЕ́ЦТВО, КІНО́, КІНЕМАТОГРА́ФІЯ, КІНЕМАТО́ГРАФ рідко; ЕКРА́Н звичайно із сл. зірка. Творче співробітництво письменників і кінематографістів — винятково важливий фактор розвитку кіномистецтва (О. Словник синонімів української мови
  4. кіномистецтво — КІНОМИСТЕ́ЦТВО, а, с. Мистецтво відтворення на екрані за допомогою кінематографа зображень, які створюють враження живої дійсності. Видатний діяч українського мистецтва й літератури О. Довженко зробив значний вклад у розвиток кіномистецтва на Україні (Іст. УРСР, II, 1957, 511). Словник української мови в 11 томах