кінопрокат

КІНОПРОКА́Т, у, ч.

1. Випуск кінофільмів для показу на екрані; передача їх у тимчасове користування (у прокат) кінотеатрам, клубам і т. ін.

Екран мій світить вечорами у темряву найдальших кошар. План кінопрокату даю, куди посилають – їду (О. Гончар);

Кінопрокат у Києві почався з 1897 року в приміщенні “Бергоньє театру” (з наук.-попул. літ.);

Якісний кінопрокат можна назвати одним із найпривабливіших об'єктів вкладення інвестицій (з газ.).

2. Підприємства та організації, що займаються прокатом кінофільмів.

Працювати в системі кінопрокату.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінопрокат — кінопрока́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кінопрокат — -у, ч. Випуск кінофільмів для показування на екрані; передача їх у тимчасове користування (у прокат) кінотеатрам, клубам і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кінопрокат — КІНОПРОКА́Т, у, ч. Випуск кінофільмів для показування на екрані; передача їх у тимчасове користування (у прокат) кінотеатрам, клубам і т. ін. Словник української мови в 11 томах