кінопрокатник

КІНОПРОКА́ТНИК, а, ч., спец.

Працівник кінопрокатного ринку, який передає кінофільми в тимчасове користування кінотеатрам, клубам і т. ін.

Не уклавши жодного контракту з кінопрокатниками, Лені Ріфеншталь організувала закритий кіносеанс “Олімпії” в залі на 50 місць для преси та голлівудських кінематографістів (із журн.);

У Пакистані кінопрокатники й телебачення не показуватимуть фільм американського режисера К. Бігелоу “Ціль номер один” (з газ.);

// Кінопрокатна компанія.

Прокатну плату віддають дистриб'юторові день у день: наприкінці кожного робочого дня кінотеатр перераховує гроші кінопрокатників (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінопрокатник — кінопрока́тник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кінопрокатник — -а, ч., розм. Працівник кінопрокату. Великий тлумачний словник сучасної мови