кіносеанс

КІНОСЕА́НС, у, ч.

Час, протягом якого демонструється кінофільм, а також сам його показ.

Вона дуже поспішає, бо їй хочеться не спізнитись на початок кіносеансу – сьогодні ж бо в клубі показуватимуть “Олексу Довбуша” (Б. Антоненко-Давидович);

В кінотеатрі .. почався останній кіносеанс (О. Гуреїв);

Після закінчення кіносеансу ми гуртом поверталися додому (Ю. Збанацький);

Івана застали посеред клубу: розставляв саме лави перед кіносеансом (А. Дімаров);

Загатний перестрів мене після кіносеансу, і я згодилась пройтися з ним (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіносеанс — кіносеа́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кіносеанс — -у, ч. Час, протягом якого показують кінофільм, а також саме показування його. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кіносеанс — Кіночасина, див. сеанс Словник чужослів Павло Штепа
  4. кіносеанс — КІНОСЕА́НС, у, ч. Час, протягом якого показують кінофільм, а також саме показування його. В кінотеатрі імені Леніна почався останній кіносеанс (Гур., Життя.., 1954, 37); Після закінчення кіносеансу ми гуртом поверталися додому (Збан., Мор. чайка, 1959, 62). Словник української мови в 11 томах