кінотеатр
КІНОТЕА́ТР, у, ч.
Приміщення для публічного показу кінофільмів.
Публіка товпилась коло кінотеатрів та йшла тлумом тротуарами (Гео Шкурупій);
Біля кінотеатру вирував живий людський потік (О. Донченко);
Чи ви, читачу, бачили коли-небудь детективний фільм у кінотеатрі, що в ньому, бодай би хоч на один кадр, не промайнула залізниця? (Б. Антоненко-Давидович);
Він тричі ходив до кінотеатру дивитись “Поему про море” й плювався на сентиментальні індійські фільми (В. Дрозд);
В очі вдарив сніп яскравого світла. Я закляк, міркуючи, де б це ми могли проїжджати. Либонь, це кінотеатр... (Л. Кононович);
Найдавнішим кінотеатром у Києві вважається “Жовтень” (із журн.).
(1) Панора́мний кінотеа́тр – приміщення, пристосоване для демонстрації панорамних фільмів.
Унікальний кінотеатр “Кінопанорама” є одним із найстаріших панорамних кінотеатрів Києва (з газ.).
Значення в інших словниках
- кінотеатр — кінотеа́тр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кінотеатр — -у, ч. Приміщення для публічного показу кінофільмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кінотеатр — Кінотеа́тр, -ру, в -рі; -а́три, -трів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кінотеатр — КІНОТЕА́ТР, у, ч. Приміщення для публічного показування кінофільмів. Біля кінотеатру вирував живий людський потік (Донч., V, 1957, 434). Словник української мови в 11 томах
- кінотеатр — (грец. — рухаю і видовище) Громадська споруда або її частина з одним або кількома залами, призначеними для демонстрації кінофільмів, та низкою службових приміщень. Архітектура і монументальне мистецтво