кінотеатр

КІНОТЕА́ТР, у, ч.

Приміщення для публічного показу кінофільмів.

Публіка товпилась коло кінотеатрів та йшла тлумом тротуарами (Гео Шкурупій);

Біля кінотеатру вирував живий людський потік (О. Донченко);

Чи ви, читачу, бачили коли-небудь детективний фільм у кінотеатрі, що в ньому, бодай би хоч на один кадр, не промайнула залізниця? (Б. Антоненко-Давидович);

Він тричі ходив до кінотеатру дивитись “Поему про море” й плювався на сентиментальні індійські фільми (В. Дрозд);

В очі вдарив сніп яскравого світла. Я закляк, міркуючи, де б це ми могли проїжджати. Либонь, це кінотеатр... (Л. Кононович);

Найдавнішим кінотеатром у Києві вважається “Жовтень” (із журн.).

(1) Панора́мний кінотеа́тр – приміщення, пристосоване для демонстрації панорамних фільмів.

Унікальний кінотеатр “Кінопанорама” є одним із найстаріших панорамних кінотеатрів Києва (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінотеатр — кінотеа́тр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кінотеатр — -у, ч. Приміщення для публічного показу кінофільмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кінотеатр — Кінотеа́тр, -ру, в -рі; -а́три, -трів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кінотеатр — КІНОТЕА́ТР, у, ч. Приміщення для публічного показування кінофільмів. Біля кінотеатру вирував живий людський потік (Донч., V, 1957, 434). Словник української мови в 11 томах
  5. кінотеатр — (грец. — рухаю і видовище) Громадська споруда або її частина з одним або кількома залами, призначеними для демонстрації кінофільмів, та низкою службових приміщень. Архітектура і монументальне мистецтво