кініни

КІНІ́НИ, ів, мн. (одн. кіні́н, у, ч.).

Біологічно активні речовини поліпептидної природи, що містяться в тканинах і рідинах організмів ссавців, плазунів, земноводних, молюсків і комах.

Кініни, що утворюються в нирках, мають істотний вплив на резистентність їхніх судин (з наук. літ.);

1909 р. Абелоуз та Бардієр повідомили про різке зниження артеріального тиску в щурів за внутрішньовенного введення сечі, багатої на кініни (з наук.-попул. літ.);

У плазмі крові є глобуліни, синтезовані печінкою, що дають гуморальний чинник регуляції – кініни (з навч. літ.).