кіренаїк

КІРЕНА́ЇК, а, ч.

Послідовник давньогрецької ідеалістичної філософської школи, заснованої Арістіппом із Кірени.

Школа кіренаїків розвинула принципи Сократа в напрямі послідовного гедонізму (з наук.-попул. літ.);

Гегесій – давньогрецький філософ-кіренаїк із міста Кірени, послідовник Арістіппа (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіренаїк — -а, ч. Послідовник давньогрецької філософської школи, заснованої Арістіппом з Кірени у 4 ст. до н. е. Великий тлумачний словник сучасної мови