кірибатійці

КІРИБАТІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кірибаті́єць, і́йця, ч.; кірибаті́йка, и, ж.).

Народ, що становить основне населення острівної держави Кірибаті, розташованої у центральній частині Тихого океану.

Предки сучасних кірибатійців прибули на острови Гілберта зі східної Меланезії на початку І тис. н. е. (з наук.-попул. літ.);

Кокосова пальма має дуже важливе значення в житті кірибатійців (із журн.).