1. Словник української мови у 20 томах

кісничок

КІСНИЧО́К, чка́, ч.

Зменш.-пестл. до кісни́к.

[Горніг:] Я маю там на возі гарні кіснички, застіжечки, підв'язочки (Леся Українка);

Худорлява Сонька .. вплітала блакитний кісничок у косу (Л. Первомайський);

Дівчинка все це слухає мовчки, а я дивлюсь на її русяву голівку з двома кісками й акуратно заплетеними в них кісничками (так були колись заплетені кіснички в Настусі–Анастасії) (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кісничок — кісничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кісничок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до кісник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кісничок — КІСНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до кісни́к. [Горніг:] Я маю там на возі гарні кіснички, застіжечки, підв’язочки (Л. Укр., IV, 1954, 222); Худорлява Сонька.. вплітала блакитний кісничок у косу (Перв., Материн.. хліб, 1960, 166). Словник української мови в 11 томах
  4. кісничок — Кісничок, -чка м. ум. отъ кісник. Словник української мови Грінченка