кістоз

КІСТО́З, у, ч., вет., мед.

Патологічний стан, виявом якого є кіста.

Кістоз нирок трапляється у 25–50 % дорослого населення (з наук. літ.);

Збір лікарських трав є чудовою альтернативою оперативним методам лікування кістозу внутрішніх органів (з наук.-попул. літ.);

Оскільки кістоз часто виявляється під час обстеження органів тазу, необхідно регулярно проходити профілактичні огляди (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me