кістоз
КІСТО́З, у, ч., вет., мед.
Патологічний стан, виявом якого є кіста.
Кістоз нирок трапляється у 25–50 % дорослого населення (з наук. літ.);
Збір лікарських трав є чудовою альтернативою оперативним методам лікування кістозу внутрішніх органів (з наук.-попул. літ.);
Оскільки кістоз часто виявляється під час обстеження органів тазу, необхідно регулярно проходити профілактичні огляди (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me