1. Словник української мови у 20 томах

лабрадор

ЛАБРАДО́Р¹, у, ч.

Мінерал із групи польових шпатів темно-сірого кольору з синьо-зеленим або червонуватим відтінками; використовують у будівництві.

Побачив [Молокан] красу й велич склепіння з тесаного зеленувато-чорного лабрадору, з величезними фігурами, барельєфами (Іван Ле);

Назву лабрадор мінерал отримав від назви півострова Лабрадор у Північній Америці, де був виявлений у 1770 р. (з наук.-попул. літ.).

ЛАБРАДО́Р², а, ч.

Порода великих службових собак (різновид ньюфаунленда); собака цієї породи.

У друга мого в Каліфорнії лабрадор, так що я в курсі собачих новин (Л. Костенко);

Предками лабрадора вважаються собаки північноамериканських індіанців (з наук.-попул. літ.);

Лабрадор, який упав за борт яхти, проплив у штормовому морі 16 км (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Лабрадор — Лабрадо́р іменник чоловічого роду півострів у Північній Америці Орфографічний словник української мови
  2. лабрадор — -у, ч. Мінерал із групи польових шпатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лабрадор — лабрадо́р мінерал класу силікатів, білого або сірого кольору. Використовують у будівництві. Від назви півострова Лабрадор. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Лабрадор — Півостр. у Пн. Канаді; бл. 1,5 млн. км2; становить частину канадського щита; гористий (вис. до 1676 м); численні післяльодовикові оз.; на пн. — тундра, на пд. — хвойні ліси; багаті поклади залізних руд; малозаселений. Універсальний словник-енциклопедія
  5. лабрадор — ЛАБРАДО́Р, у, ч. Мінерал із групи польових шпатів. Побачив [Молокан] красу й велич склепіння з тесаного зеленувато-чорного лабрадору, з величезними фігурами, барельєфами (Ле, Міжгір’я, 1953, 432). Словник української мови в 11 томах