1. Словник української мови у 20 томах

лабіальний

ЛАБІА́ЛЬНИЙ, а, е

1. лінгв. Те саме, що губни́й¹ 2.

Лабіальні приголосні;

Суттєвою особливістю німецької мови є наявність у цій мові лабіальних довгих та коротких (з наук. літ.).

2. в знач. ім., муз. Тип дерев'яних духових інструментів.

За матеріалом труби поділяються на дерев'яні та металеві, а за способом звуковидобування – на лабіальні та язичкові голоси (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лабіальний — лабіа́льний прикметник губний лінгв. Орфографічний словник української мови
  2. лабіальний — -а, -е, лінгв. Те саме, що губний I 2). Такий, що стосується губ, належить губам. Лабіальні приголосні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лабіальний — лабіа́льний (лат. labialis, від lаbium – губа) губний звук. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. лабіальний — ГУБНИ́Й лінгв. (про звук — який утворюється з активною участю губ); ЛАБІА́ЛЬНИЙ (про приголосний); ОГУ́БЛЕНИЙ, ЛАБІАЛІЗО́ВАНИЙ, ОКРУ́ГЛЕНИЙ (про голосний). Словник синонімів української мови
  5. лабіальний — ЛАБІА́ЛЬНИЙ, а, е, лінгв. Те саме, що губни́й¹? 2. Лабіальні приголосні, Словник української мови в 11 томах