лабіринтовий

ЛАБІРИ́НТОВИЙ, а, е.

1. Стос. до лабіринту (у 1, 2, 4 знач.).

Пам’ятаю лиш те, що різко почало сутеніти, а я кружляв лабіринтовими коридорами (Ю. Андрухович);

Встановлено, що великі лабіринтові печерні системи в гіпсах сформовані в умовах напорного водоносного комплексу за рахунок розсіяного живлення від базального горизонту, при загальному висхідному водообміні через гіпсову товщу (з наук. літ.);

// Схожий на лабіринт (у 1, 2 знач.).

Лабіринтовий орган формується у мальків на 10–14 день (з навч. літ.).

2. у знач. ім. лабіри́нтові, вих, мн. Підряд риб ряду окунеподібних, які мають особливий орган дихання атмосферним повітрям.

З-поміж інших видів риб лабіринтові визначаються характерною особливістю, яка виникла в результаті пристосування до життя у воді, бідній на кисень: вони можуть засвоювати кисень із атмосферного повітря (з наук. літ.); Півник, або рибка бійцівська звичайна, що водиться в стоячи і дуже зарослих водоймищах із заболоченим дном в Південно-Східній Азії, В'єтнамі і Таїланді, належить до сімейства лабіринтових (з наук.-попул. літ.).