лавровишня
ЛАВРОВИ́ШНЯ, і, ж.
1. Південне вічнозелене дерево або кущ родини розоцвітих із пахучим листям і плодами, схожими на вишні.
Він іде подвір'ям поміж клумбами та кущами густої, приземкуватої лавровишні (М. Руденко);
Якби не розмарин, не мирт, не лавровишня, то думав би про світ буденний та простий... (П. Мовчан).
2. Плід цієї рослини.
Тайфіде силоміць заливала їй у горло настоянку з лавровишні (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лавровишня — лаврови́шня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лавровишня — -і, ж. 1》 Південне вічнозелене дерево або кущ родини розоцвітих із пахучим листям і плодами, схожими на вишні. 2》 Плід цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лавровишня — ЛАВРОВИ́ШНЯ, і, ж. (Laurocerasus). Південне вічнозелене дерево або кущ родини розоцвітих із пахучим листям і плодами, схожими на вишні. Він іде подвір’ям поміж клумбами та кущами густої, приземкуватої лавровишні (Руд., Вітер.., 1958, 309). Словник української мови в 11 томах