ладанниця

ЛА́ДАННИЦЯ, і, ж.

Спеціальна металева посудина, признач. для зберігання чи запалювання в ній ладану або інших ароматичних речовин під час богослужіння.

За четвертим заходом було освячено і внесено в церкву хрести, посуд, священні книги. Несено .. підноси, кадильниці й ладанниці, хрести великі й малі, все з золота й срібла, прикрашене самоцвітами й емаллю (П. Загребельний);

Під час богослужіння, щоб заповнити кадило ладаном, диякон і архідиякон, на малому і великому виході, підносить ладанницю ієрею (з Інтернету).