ладування

ЛАДУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. ладува́ти 1, 3.

З очей зоріють сині фіалки, тремтить струна серця, намагається сприйняти чаклунське ладування ночі, збагнути звичним розумом і буденним чуттям (О. Бердник);

Ставлячи в центр світоглядної системи “світлове” начало, неоязичники, відповідно, визнають і астрологію як науку узгодження (“ладування”) життя з космічними ритмами, відому ще предкам – язичникам (з наук.-попул. літ.);

// Відзначання язичниками свята на честь богині Лади; ігри та пісні на честь богині весни.

Вшановуючи Лелю і Ладу, дівчата виконували обряд ладування і при цьому співали пісні – ладовиці (з наук.-попул. літ.);

// Те саме, що заря́дження (про зброю).

Ґранульований порох для ладування зброї козаки носили у порохівницях (з навч. літ.);

// Індивідуальне духовне зцілення та гармонізація душі і тіла.

У газеті роаноосовано індивідуальний прийом цілительки Мирослави Васюк, яка володіє унікальною методикою ладування (з Інтернету).