1. Словник української мови у 20 томах

лайдак

ЛАЙДА́К, а, ч., розм.

1. Вбога бездомна людина.

– Я лайдак. Пропив усе до нитки. І полотно пропив (В. Стефаник);

- Сто дзяблів! Лайдак! — вигукнув ображено пан Спихальський. — Як же ти смів так познущатися над вельможним паном? (В. Малик).

2. Нероба; лінива людина; людина, яка не робить нічого корисного.

От іще тоскно йому, що він сидить отак лайдаком, коли чути вибухи повстанських набоїв (Д. Бузько);

Де воно на нашу голову взялося – лайдак лайдаком, тільки що при шаблі та королівській грамоті (Ю. Логвин).

3. Уживається як лайливе слово.

Увійшло в хату оце пиховате цабе, розсілося – і давай хизуватися .. – Чому голови не хилиш, лайдако! Падай на коліна, старий собако! (О. Ковінька);

Не вірте йому, він зайда, поганець, лайдак,- Вергала лайливі слова (Ю. Мушкетик);

Але ж не прийти па оте підле побачення ти, лайдаку, міг? (Ю. Андрухович);

Неробою – ще куди не йшло. І лайдаком, і волоцюгою – теж нехай собі обзивають, якщо вже їм так хочеться. А ось гайдамакою обзиваться негоже! (І. Андрусяк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лайдак — лайда́к іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. лайдак — див. БУРЛАКА. Словник синонімів Караванського
  3. лайдак — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  4. лайдак — -а, ч., діал. 1》 Вбога бездомна людина. 2》 Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лайдак — ла́йдак ледар, лінюх (ср, ст)|| = беґа Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. лайдак — БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), БІДА́К розм., БІДА́Р розм., НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИ́ДАР підсил., ЗЛИ́ДЕНЬ підсил. розм., НУЖДА́Р підсил. розм., ГО́ЛИЙ підсил. рідше, ЖЕБРА́К зневажл., СТА́РЕЦЬ зневажл. Словник синонімів української мови
  7. лайдак — ЛАЙДА́К, а, ч., діал. 1. Вбога бездомна людина. — Я лайдак. Пропив усе до нитки. І полотно пропив (Стеф., Вибр., 1945, 34). 2. Уживається як лайливе слово. Увійшло в хату оце пиховате цабе, розсілося— і давай хизуватися.. — Чому голови не хилиш, лайдако!... Словник української мови в 11 томах
  8. лайдак — Лайдак, -ка м. Бездѣльникъ, мерзавецъ. Дала мене моя мати за лайдака, розійдеться худобонька хоть бы яка. Чуб. V. 210. Словник української мови Грінченка