1. Словник української мови у 20 томах

лайдакуватий

ЛАЙДАКУВА́ТИЙ, а, е.

Який має риси, схильності лайдака.

Він поглянув на Огея, придушеного думками і все такого ж недовірливого, лайдакуватого (Олесь Досвітній);

Звичайний собі лайдакуватий Дмитрик перетворювався на надхненного борця за волю, за справедливість, якого не брала ні куля, ні багнет, ні вибухівка (Е. Андієвська);

- А шлячок би тя ясненький трафив, ти бугаю, ти шьвиньо холєршька, файталахо анахтемшька, кунда лайдакувата (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лайдакуватий — лайдакува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лайдакуватий — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  3. лайдакуватий — -а, -е. Який має риси, схильності лайдака (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лайдакуватий — лайдакува́тий ледачий (ср, ст) ●ку́нда лайдакува́та → кунда Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. лайдакуватий — Лайдакува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лайдакуватий — ЛАЙДАКУВА́ТИЙ, а, е. Який має риси, схильності лайдака (у 1 знач.). Він поглянув на Огея, придушеного думками і все такого ж недовірливого, лайдакува-того (Досв., Вибр., 1959, 316). Словник української мови в 11 томах